Сьогодні, у День орнітолога, розповідаємо про Західноукраїнське орнітологічне товариство, що зароджувалося у 1984 році як суто регіональна організація. Проте завдяки успішності та ефективності на сьогодні налічує понад 150 людей з усієї України.

За 42 роки існування товариства, накопичилося чимало даних про птахів та середовище їхнього існування, більшість з яких зберігається на паперових носіях. 

На основі репортажу Куншта, опублікованого за підтримки Alfred P. Sloan Foundation у межах проєкту Science at Risk,  розповідаємо про важливість оцифрування цих даних та удоступнення їх для світу.

Перші записи науковці робили на звичайних аркушах в клітинку чи бланках, а саме ці дані найцінніші.  На те, щоб ці дані оцифрувати, знадобиться не один рік. 

Наразі ж ЗУОТ зосередилися на проєкті “Відкрита наука: співпраця орнітологів Львова і Мелітополя для збереження наукової спадщини” з оцифрування та внесення до Глобальної інформаційної системи з біорізноманіття (GBIF) орнітологічного архіву, підтриманого Фундацією ЗМІN з 2023 року і дотепер. 

У 2025 році Фундація ЗМІN підтримала роботу трьох науковців/иць над оцифруванням даних.

Наше партнерство зродилось у межах Грантової Програми у 2022 році та продовжилось й триває дотепер у форматі стипендійної сталої підтримки 

— ділиться Наталя Паславська, програмна менеджерка ЗМІN

Микола Дрогваленко,
доктор філософії (PhD) з біології, зоолог, спеціалізація — герпетологія, батрахологія.

Мої дослідження охоплювали популяційну біологію, генетику з цитологією, дослідження розвитку, акустику і навіть елементи моделювання. Таке різноманіття підходів до вивчення живого залучило мене до вивчень інших груп тварин,в тому числі і птахів.
А скрупульозність щодо аналізу даних, що була надбана в науковому середовищі університету, дозволила мені освоювати статистику, геоінформаційні системи і програмні підходи до аналізу генетичних даних. На хвилі кризи, що охопила українську науку разом з війною, ця схильність раптово стала в нагоді для оцифрування даних музейних колекцій і подарували мені відчуття безпосереднього впливу на хід майбутніх багаторічних досліджень фауни України — а це відчуття, якого кожен наш зоолог, потай чи явно, прагне. Помітна частина матеріалу оцифрована, помітна частина чекає свого часу, робота триває…

Юрій Москаленко,
старший науковий співробітник Чорноморського біосферного заповідника НАН України, кандидат біологічних наук.

Після виїзду з окупації разом з колегами організував моніторинг природних комплексів Чорноморського біосферного заповідника дистанційними методами та діяльність зі збереження наукової спадщини заповідника. Паралельно долучився до проєкту з оцифрування та внесення до Глобальної інформаційної системи з біорізноманіття (GBIF) орнітологічних архівів. В ході участі у проєкті з оцифровування отримав цінний досвід з підготовки до публікації даних з біорізноманіття у GBIF, завдяки якому зареєстрував Чорноморський біосферний заповідник як видавця даних на GBIF, а сам отримав статус менеджера даних з правом публікації. Це дало змогу публікувати низку наборів даних з архівними результатами обліків птахів у заповіднику і, таким чином, розширити спектр діяльності зі збереження наукової спадщини заповідника

Ще одне імʼя з безпекових причин ми не можемо висвітлити.

Внесені дані мають статус наукової публікації. Цитованість даних з 2022 року й дотепер —  у ЗУОТ та АЧОРГ сягає цифри 700.

Ми (ЗУОТ) набираємо за рік десь 4-5 тисяч записів, а колеги з півдня (АЧОРГ)— 15-20 тисяч, а іноді — навіть більше.

— Андрій Бокотей, доктор біологічних наук

Особливості перших архівів

Хоч і створені вручну, перші архіви вкрай детальні. Часто в них можна натрапити на невеликі малюнки, де орнітологи зображали місця розташування гнізд: дерева, ландшафт, водойми поблизу — схему біотопу. Обовʼязково записували назву виду, дату й місце визначення розташування гнізда, середовище, висоту розташування гнізда і вид дерева, а також те, в який спосіб воно розміщене. А ще — описували самих птахів.

Андрій Бокотей:

Усі матеріали, які ми назбирали за багато років, будуть слугувати своєрідним пунктом, від якого ми будемо відштовхуватися й відслідковувати, в який бік розвиваються ці зміни. Наскільки вони позитивні, чи зростають чисельність і межі поширення. 

Агресія Росії проти України поставила під загрозу дослідження. Цифровий формат також дозволив врятувати чимало даних без необхідності вивозити паперові носії. Ті, які потребували оцифрування, певний час опрацьовували навіть після окупації завдяки співробітникам, які через життєві обставини не змогли покинути дім. 

Повний репортаж від Олесі Павлишин з Андрієм Бокотеєм читайте або слухайте на сайті Куншт: https://www.kunsht.com.ua/articles/ornitolohichnyy-arkhiv 

‍