.png)
Програма Громадської організації Західноукраїнське орнітологічне товариство.
Увиднення української наукової спадщини
Сьогодні в двох українських осередках орнітологічної науки: Західноукраїнському орнітологічному товаристві у Львові (ЗУОТ) і Азово-Чорноморській орнітологічній робочій групі (АЧОРГ) у Мелітополі, які існують і співпрацюють понад 35 років, накопичені величезні архіви наукової інформації. Частина матеріалів у Мелітополі вже втрачена, а архіви ЗУОТ можуть бути знищені внаслідок ракетного удару у будь-який момент. Реєстрація обидвох осередків у GBIF - Глобальній мережі даних біорізноманіття для публікації наукових даних, дозволить ввести їх у відкритий науковий обіг. Враховуючи велику популярність мережі GBIF, чіткі правила цитування інформації та велику увагу науковців всього світу до подій в Україні, реалізація проекту дозволить збільшити видимість українських дослідників і досліджень у світі. Виконавцями проекту будуть орнітологи сходу і півдня України: хтось був змушений виїхати з зони бойових дій, хтось опинився в окупації. В обох випадках – люди знаходяться у важкій морально і матеріально ситуації. Можливість робити, те що вмієш і любиш і те, що збільшить видимість України на науковій світовій арені, може стати вагомою підтримкою для науковців та науковиць.
Проект скерований насамперед на збереження великої наукової спадщини, накопиченої у двох найбільших орнітологічних осередках України: Західноукраїнському орнітологічному товаристві у Львові (ЗУОТ) і Азово-Чорноморській орнітологічній робочій групі (АЧОРГ) у Мелітополі та підсилення українських науковців та науковок.
Сьогодні територія досліджень одного з двох найбільших орнітологічних осередків України Азово-Чорноморської орнітологічної робочої групи (АЧОРГ), яка об’єднує близько ста професійних орнітологів і аматорів 6-ти приморських областей України, майже повністю опинилася в окупації. Переважна більшість колег виїхала на підконтрольну Україні територію, проте вони втратили можливість проводити моніторингові дослідження, які безперервно тривали з 1985 року. Частина неоцифрованих матеріалів, ймовірно, втрачена, через розграбування ворогом офісу АЧОРГ у Мелітополі, який знаходився у приміщенні Міжвідомчої Азово-Чорноморської орнітологічної станції.
У Західноукраїнському орнітологічному товаристві у Львові, яке об’єднує понад сто орнітологів з майже усієї країни, з 1985 року нагромаджено велику кількість матеріалів спостережень з заходу України (архів налічує понад сотню польових щоденників і архівних папок з анкетами обліків), зокрема і Банку гнізд птахів України (понад 20 тисяч анкет) та Української орнітофауністичної комісії (понад 1,5 тисячі анкет). Ці архіви ЗУОТ можуть бути знищені внаслідок ракетного удару будь-коли.
Обидві організації об'єднують професійних орнітологів і аматорів і співпрацюють уже понад 35 років. Накопичені за цей час матеріали становлять велику і невідновну наукову спадщину. Через критичне державне недофінансування українська орнітологічна наукова спільнота не має повноцінних можливостей оцифровувати свої багаторічні дослідження і оприлюднювати їх у провідних світових наукових джерелах. Перенесення (оцифрування) накопичених матеріалів у Глобальну мережу даних біорізноманіття дозволить ввести їх у всесвітній науковий обіг, зробить доступними для науковців усього світу. Враховуючи велику популярність мережі GBIF, чіткі правила цитування інформації та посилену увагу науковців всього світу до подій в Україні, це збільшить видимість українських дослідників і досліджень у світі і убезпечить їх від знищення. Більшість орнітологів півдня виїхали на територію підконтрольну Україні, окремі знаходяться в окупації. В обох випадках - ситуація важка і вони потребують підтримки. Хочемо підтримати колег морально і матеріально на два місяці тим, що принесе користь їм і науковому суспільству України і світу. По суті, проект впродовж двох місяців буде пілотним. За цей час команда має намір зареєструвати обидва орнітологічні осередки як видавців на порталі GBIF і 4 орнітологи, що опинились у скруті через війну розпочнуть публікацію архівних даних. Наповнювачами бази даних стали колеги-орнітологи з Ізюма (сьогодні живе в Харкові), Донецька (сьогодні живе в м. Татарбунари на Одещині, куди переїхав з Маріуполя після початку війни) і Мелітополя (не виїхала). Ця робота дозволила колегам хоч на короткий час відволіктися від страхіть війни і зробити важливу справу порятунку наукових матеріалів і оприлюднення їх для світової спільноти. Відгуки цих колег і української орнітологічної спільноти про реалізацію нашого проекту були дуже позитивними.
Паралельно відбувається навчання членів товариств, після якого вони зможуть самостійно публікувати свої дані від імені відповідних видавців.
Внесення українцями майже 20 тисяч записів до найпопулярнішої серед науковців світу бази даних, в час війни, бомбардувань мирних міст, віялових відключень, ще раз засвідчить світові нашу незламність і віру в перемогу.
Опублікована в рамках проекту інформація (а це майже 20 тис. записів, де кожен запис - це окреме спостереження з датою і геолокацією) може бути використана для створення нових об’єктів природно-заповідного фонду України, написання узагальнювальних наукових монографій з поширення і чисельності птахів у різні періоди їхнього перебування – гніздового, зимового, чи міграційного як в Україні, так і у світі.
Найкращим підтвердженням запотребуваності і використання цієї інформації стане поява показника цитування біля кожного набору даних, що означатиме, що на ці дані послалися у статті опублікованій у рейтинговому журналі, але для такого показника пройшло недостатньо часу. Натомість можна зробити висновок про те, чи існує взагалі запит на опубліковані в рамках проекту набори даних, через опосередковані аналітичні показники. Відтак, наприклад, показники завантаження безпосередньо з порталу GBIF цілого набору даних або його частини такі: набір даних ЗУОТ про водоплавних і навколоводних птахів - 105 завантажень, набір даних про гнізда і кладки коноплянки - 41 завантаження. Набори даних АЧОРГ, котрих опубліковано 16, але вони менші за обсягами, мають сумарно 550 завантажень, для кожного окремого набору від 19 до 110. Цікавий ще й опосередкований показник, як кількість переходу безпосередньо на сторінку бази даних GBIF і набір даних за посиланнями, що надавалися у постах про перебіг проекту на ФБ сторінці ЗУОТ. Завдяки тому, що більшість сервісів скорочення URL-адрес зберігають посилання і відслідковують кількість заходів на них, ми дізналися, що безпосередньо у бази даних ЗУОТ з ФБ сторінки заходили 41 раз, а у базу даних АЧОРГ - 23 рази. Безперечно, опубліковані набори даних користуються попитом у цільових аудиторій, а головне, що всі особливості проекту, такі як публікація наукових архівних даних під час війни з метою їх збереження, і те що у проекті зайняті науковці які дійсно суттєво постраждали від війни, і те що фонд не “закордонний”, а національний - викликали неочікувану зацікавленість проектом у професійній біологічні спільноті. Проект жваво обговорюється і поза орнітологічними колами.
Українська наукова спадщина увиднилась у науковому діджитал просторі. Підтримано науковців, що опинилися у скруті внаслідок війни. Покращено моральний стан колег, які могли відволіктися від турбот війни впродовж роботи.
Зміцнено співпрацю двох ГО з Мелітополя і Львова. Відкрито шлях для публікації особистих даних для усіх понад 200 членів двох товариств і всіх орнітологів України, які цього прагнутимуть. Дані орнітологічних спостережень з території України стануть доступними для усього світу. Опубліковані дані використовуватимуться у підготовці природоохоронних проєктів, обґрунтуванні нових територій природно-заповідного фонду України, створенні списків рідкісних видів окремих областей і наступних Червоних книг України і зведень по фауні птахів територій різного рангу (поселень, районів, областей, країн, світу). Буде піднято індекс цитованості українських науковців на світовому рівні. Вшановано пам’ять орнітологів аматорів і професійних орнітологів, які уже пішли з життя (дехто внаслідок воєнних дій і на фронті), через опублікування їхніх спостережень.
Окремі колеги-орнітологи з АЧОРГ уже наповнили базу gbif особистими спостереженнями і це принесло їм великі дивіденди у вигляді цитування їх даних у виданнях, які включені до найпрестижніших міжнародних наукометричних баз даних, що є бажаним і необхідним для будь-якого науковця. Система gbif не дозволяє фізичним особам особисто публікувати матеріали, це можна робити тільки від імені зареєстрованого видавця.
Метою кожного науковця є оприлюднення своїх досліджень, що доводить важливість його роботи. Публікація своїх матеріалів у GBIF є дуже бажаною, а тепер доступною для кожного. Команда буде поширювати інформацію про таку можливість серед усіх науковців України через соціальні мережі, сторінки товариств і виступи на конференціях з доповідями, наукові публікації. Свої особисті дані кожен матиме змогу готувати самостійно. Завданням товариств буде пошук коштів для набору матеріалів понад двох десятків, нині покійних, професійних орнітологів, чиї матеріали були передані до архівів ЗУОТ і АЧОРГ.
Звіт
.svg)
.svg)
.png)
.svg)
