Проєкт “Виставка-дослідження про українські ландшафти” виріс зі співпраці між фестивалями TRANSLATORIUM та Frontera, а також залучає медіаплатформу The Ukrainians, що обʼєднали зусилля кураторів(ок) літературних фестивалів та фотографів(ок) у спільному міждисциплінарному дослідженні. На попередніх етапах цієї взаємодії вдалося сформувати ідею проєкту, що ґрунтується на співкуруванні, обміні знаннями та глибокому аналізі екокритичних текстів і візуальних образів. Цей процес відкрив можливості для поєднання таких напрямів, як екокритика, філософія перекладу та деколоніальне мислення, що стали методологічною основою нової виставки.

Фестивалі TRANSLATORIUM та Frontera співпрацюють протягом останніх років, залучаючи представників(ць) організацій одне одного до своїх проєктів. Зокрема до участі в фестивалях, воркшопах та дослідницьких проєктах. Один із останніх проєктів команди Frontera зосереджувався на прочитанні та осмисленні текстів, повʼязаних з екокритичною теорією та деколоніальною оптикою.

Новий виставковий проєкт логічно продовжує цю взаємодію, спираючись на вже випробувані партнерства, та залучає нового партнера – медіаплатформу The Ukrainians. 

Також в межах проєкту буде використаний цикл “East Piano”– звуковий журнал українського музиканта та військового Тімура Джафарова (відомого як John Object). Проєкт не лише закріплює попередні результати, а й поглиблює дослідження ландшафту як суб’єкта памʼяті, відкриваючи нові перспективи для публічного діалогу.

“Виставка-дослідження про українські ландшафти” буде доступною з 19 по 30 вересня 2025 року в рамках VIII літературно-перекладацького фестивалю Translatorium.

Проєкт реалізовує команда громадської організації TRANSLATORIUM, яка працює з перекладач(к)ами та для перекладацької спільноти, а також створює майданчик для перетину різних видів мистецтв. Ми організовуємо резиденції, мистецькі проєкти та однойменний фестиваль.

Актуальність проєкту

Проєкт є своєчасною відповіддю на виклики, що постали перед збереженням українських ландшафтів в умовах повномасштабної війни, загострення кліматичної кризи та тиску імперської спадщини, що залишається структурно присутньою в культурному полі. Водночас ландшафт, який традиційно сприймався як мовчазний фон історичних подій або естетизований об’єкт споглядання, у межах цього проєкту розглядається як живий суб’єкт — носій памʼяті, досвіду, травми, який заслуговує на нову етичну та критичну увагу. Саме така зміна фокуса — від пасивного середовища до агентної присутності — визначає актуальність і дослідницьку цінність проєкту.

Виставка-дослідження про українські ландшафти формує нову оптику взаємодії з ландшафтом — як з тим, що не лише має бути задокументоване чи збережене, а тим, що потребує перекладу, розмови, нового способу бути видимим у соціальному й культурному просторі. У цьому сенсі переклад виступає не лише фаховим чи мовним інструментом, а способом інтерпретації, трансформації й залучення — до розмови про спільну травму, історію, відповідальність.

У якісному вимірі після реалізації проєкт сприятиме підвищенню видимості агентності ландшафтів; посиленню співпраці між інституціями та фотографками; утвердженню деколоніальної оптики як важливого інструменту роботи з простором і памʼяттю. Очікується також розвиток інституційної та методологічної спадкоємності — проєкт покликаний закласти основу для подальших досліджень, кураторських інтервенцій, публікацій та мистецьких ініціатив, що працюють із темами ландшафту, памʼяті та переосмислення.

‍Мета проєкту

Метою “Виставки-дослідження про українські ландшафти” є створення простору для візуального, перекладацького та кураторського переосмислення ландшафту як свідка історичних зрушень і суб’єкта, що зазнає постійного впливу — воєнного, екологічного, економічного та символічного. Через міждисциплінарні інструменти — фотографію, переклад, текст, музику, кураторські жести — куратор(к)и прагнуть не лише зафіксувати трансформації територій, а й розгорнути навколо них публічну розмову про деколоніальність, вразливість, відповідальність і опір. Особливу увагу приділено темам зникнення, забуття, витіснення — як прямим наслідкам воєнних дій, експлуатації й політики замовчування, так і складнішим, структурним механізмам маргіналізації певних територій і памʼятей.

Серед завдань проєкту — створення міждисциплінарної виставки, що поєднує фотографію, текст, музику і кураторські практики як інструменти критичної рефлексії; надання через розмову ландшафтам субʼєктності та представлення їхньої агентності в публічному просторі та дискурсі; формування етичної мови для розмови про ландшафт у часи насильства та антропогенного впливу; а також зміцнення міждисциплінарних і міжінституційних зв’язків між перекладацькими, мистецькими й аналітичними спільнотами.

‍Зміни, що впроваджує проєкт 

• Переосмислення ландшафту як суб’єкта, а не тла.
  
• Візуалізація змін у сприйнятті природи через війну та колоніальні травми.
  
• Деконструкція імперських оптик.
  
• Посилення зв’язку між мистецтвом, пам’яттю й опором та перекладом.

Проєкт реалізувується ГО “ТРАНСЛАТОРІУМ” у 2025 році  у нового партнерства з Фундацією ЗМІН