У 2026 році Фундація ЗМІN продовжує співпрацю з “Текстурою” (ГО “Текстура”) у рамках програми підтримки нових партнерств.

ГО “Текстура” – це громадська організація, що виросла з ініціативи «Читай» у межах платформи «Тепле місто» (2022) і з 2026 року діє як самостійна юридична особа.

Організація має досвід партнерської співпраці з Фундацією ЗМІN в межах БО БФ «Тепле місто», реалізувавши три спільні проєкти.

У 2023 році — «Публічна програма “Читай”: згуртованість громади через спільні культурні практики»: п’ять відкритих зустрічей з представниками літературного сектору, спрямованих на розвиток залученості та адаптивності громади Івано-Франківська.

У 2024 році — «Читацькі щоденники для нових літературних досвідів»: створення 250 унікальних читацьких щоденників для різновікової аудиторії як інструменту популяризації читання та формування сталих спільнот.

У 2025 році – «Третю літературну резиденцію для письменників і перекладачів ім. Олега Лишеги» — проєкт, спрямований на створення підтримувального культурного середовища, що дає митцям можливість творити, відновлюватися та досліджувати культурну спадщину, будуючи зв’язки між регіонами, поколіннями й сенсами.

Короткий опис проєкту

Живий архів спадщини Олега Лишеги

Проєкт передбачає створення цифрового «живого архіву» — вебсайту, присвяченого постаті поета, письменника й перекладача Олега Лишеги. Основою слугують матеріали, зібрані під час трьох літературних резиденцій: відео- та аудіоспогади близьких друзів поета, архівні документи, фотографії, газетні уривки та дослідницькі тексти. Сайт матиме відкритий доступ і гнучкий формат, що дозволить постійно поповнювати його новими матеріалами — від дослідників, митців та всіх охочих долучитися до збереження спадщини.

Актуальність проєкту 

Українська літературна спадщина «витісненого покоління» — поетів і поеток 1970-х, серед яких Олег Лишега, Тарас Мельничук, Василь Голобородько, Григорій Чубай та інші — досі залишається на периферії широкого культурного дискурсу. Їхні тексти зберігаються переважно в бібліотечних фондах і приватних збірках, а живі свідчення людей, що знали цих авторів особисто, поступово зникають разом із носіями пам’яті.

Це особливо гостро відчувається сьогодні — в час повномасштабного вторгнення, коли Росія цілеспрямовано нищить українську культурну пам’ять. Молоде покоління українських поетів та поеток виростає на уламках — без доступу до повного контексту тих, хто писав до них, без можливості почути живі голоси свідків. Люди, що особисто знали Лишегу та його сучасників, старіють, а їхні спогади — єдине, що не можна оцифрувати пізніше — зникають безповоротно.

Мета проєкту

Мета проєкту — створити відкритий живий архів про життя і творчість Олега Лишеги: один із перших подібних ресурсів в українському культурному просторі, який об’єднає архівні матеріали, відеоспогади, дослідницькі тексти та мистецькі інтерпретації в єдину доступну платформу. Живий архів — це спроба зафіксувати цю пам’ять зараз, поки вона ще існує, і передати її тим, хто писатиме після.

Зміни, що впроваджує проєкт ‍

• створення першого в Україні структурованого цифрового архіву спадщини Олега Лишеги;
• збереження та публічний доступ до відео- й аудіоспогадів, архівних матеріалів і творчих досліджень;
• популяризація творчості Лишеги та «витісненого покоління» серед широкої аудиторії;
• формування платформи для міждисциплінарного культурного діалогу між дослідниками, митцями та спільнотами.