Чому музеї? Чому начасі? 

Діяльність фондів на час війни здебільшого зосереджена на реакції та рішення “на вже”, але  у цих умовах важливо думати ”на завтра”. Підтримка культури та збереження спадщини для нас є можливістю діяти стратегічно та комплексно. Рішення по збереженню спадщини є демонстрацією важливості тяглості історії та зв'язку поколінь.

Оцінка потреби

Від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, багато українських музеїв опинились в зоні безпосередніх бойових дій, ракетних та авіаційних ударів. Евакуація - найоптимальніше рішення перед загрозою руйнування приміщення і втрати колекцій. При неможливості евакуації важливе переміщення колекцій у безпечніші приміщення.

Розуміємо, що події розвивалися доволі стрімко. Рішення про евакуацію чи переміщення приймались і реалізовувались впродовж декількох днів. Музеї, здебільшого, були змушені пакувати музейні предмети, використовуючи не зовсім придатні для тривалого зберігання матеріали. Згодом ця проблема була значною мірою вирішена завдяки допомозі від закордонних колег, безлічі інституцій та професійних об'єднань, які працюють у сфері культурної спадщини. Вони надіслали і продовжують надсилати безпечні пакувальні матеріали та інші засоби для переміщення і збереження колекцій. 

Сьогодні музейні працівники зіштовхнулись з новим викликом “перепакування”, адже екстрені роботи, часто у небезпечних умовах, потребували простих рішень. Найпростішим рішенням для пакування, перевезення або перенесення негабаритних предметів були звичайні коробки з цупкого багатошарового гофрокартону.  

Після переміщення, музейні предмети можуть знаходитися у тимчасових сховищах подекуди кілька років. Так говорить досвід закордонних музеїв, які опинялися в зоні бойових дій. Зважаючи на інструкцію по евакуації музейних предметів, видану ІССROM (Міжнародний центр з дослідження, збереження та реставрації культурних цінностей під егідою ЮНЕСКО) - виникає потреба організації більш безпечного зберігання музейних предметів у тимчасових фондосховищах. 

Рішенням може бути “контейнер” з твердого матеріалу, безпечного для більшості типів музейних колекцій. Варто зазначити, що такий контейнер має бути достатньо міцним для можливого штабелювання в умовах нестачі площ, невразливим для вогню, стійким до вологи і грибкового ураження, адаптивним для транспортування. Відтак, з потреби двох дружніх музеїв із заходу і сходу України сформувалася ідея  “музейних скринь”.

Наталя Дзюбенко, к.б.н.; завідувачка відділу прикладної музеології в Державному природознавчому музеї НАН України

Одне з рішень

Чому скриня?

Скриня виготовляється із фанери 15 мм, адже фанера має оптимальні співвідношення ціни, міцності та стійкості до вологи. На відміну від ОСБ та ДСП, які швидко набухають від води, а також не мають конструкційної міцності, щоб швидко і надійно створити з них ємність, яка здатна витримувати великі навантаження під час перевезення та їх зберігання. 

Ми не можемо дозволити зберігати невідновлювані цінності у дешевих скринях, які не здатні забезпечити їх надійний захист. Якщо ж шукати дешевші варіанти,  варто використовувати звичайні пакувальні коробки, які доступні всім.

Чому не метал? 

Звісно, метал є оптимальним варіантом. Недоліки:  дороговартісність, яка переважає фанерні скрині у п'ять разів; часозатратність -  час виготовлення таких скринь також збільшується в 2-3 рази; дефіцит матеріалу; вага металевих скринь, яка становила понад 50 кг, при тих самих розмірах та конструкційній міцності фанерних.

З увагою на потреби, скрині покриваються захисним шаром антипірену, щоб у надзвичайній ситуації вберегти експонати від вогню на короткий час і сама фанера не буде підтримувати горіння. Скриня має герметизуючий шар силікону, який дозволить зберегти вміст скринь від короткочасного потрапляння води на поверхню скрині, наприклад, під час гасіння пожежі , або ж під час дощу під час руйнування приміщення.Розроблена конструкція забезпечує модульне штабелювання одну на одну для безпечного переміщення та складування. Вони спроектовані у такий спосіб, щоб кожен міг виготовити їх самостійно поблизу місць своєї дислокації якщо для цього є умови.

Євген Червоний, проектний менеджер Метамузей

Інвестиція ЗМІН

• забезпечення  виготовлення контейнерів (станом на сьогодні - 40 штук)
• обладнання для захисту музейних експонатів.

‍

Проєкт реалізовано у співпраці Державного природознавчого музею НАН України, Харківського літературного музею та Фундації ЗМІН.

Виконавець - Метамузей.

‍

Інструкція по виготовленню контейнера для завантаження.