Перший етап проведення орнітологічних шкіл-семінарів. Задум та становлення

Ідея проведення орнітологічних шкіл-семінарів в Україні зародилася у середовищі професійних орнітологів Західноукраїнського орнітологічного товариства. Її ініціаторами стали Ігор Горбань та Андрій Бокотей, які добре розуміли, що саме живе спілкування, обмін досвідом, обговорення методик і кращих практик є запорукою розвитку фахової спільноти та популяризації орнітології серед природничників.

Перший етап орнітологічних шкіл-семінарів припадає на 1991–1997 роки, коли вони проходили на Шацьких озерах. Участь у цих заходах брали випускники вишів і працівники природоохоронних установ, здебільшого з західних регіонів України, але завжди були гості з різних куточків країни (Київ, Житомир, Канів, Черкаси, Харків, Дніпро та ін.). Під час шкіл відбувався активний обмін досвідом у практичних дослідженнях у різних напрямках орнітології:

• спостереження за осінньою міграцією,
• обговорення методик досліджень,
• виступи з діагностики складних груп птахів,
• вивчення історичних постатей, національної орнітологічної номенклатури та термінології

Саме на цих «шацьких» школах сформувався кістяк сучасної орнітологічної спільноти України.

Десятиліття застою та зміна формату

Після 1997 року у проведенні орнітологічних шкіл настала перерва майже на десятиліття. Питання їх відродження було підняте під час роботи VIII наукової конференції орнітологів заходу України, що відбулася у квітні 2003 року на базі Кам’янець-Подільського державного університету. 

Остаточно ідея визріла лише через три роки, коли було вирішено змінити формат заходів. Якщо перші «шацькі» орнітошколи фокусувалися на професійних орнітологах, то новий етап було присвячено професійній орієнтації студентів природничих спеціальностей. 

Ключова мета «подільських» орнітологічних шкіл-семінарів — допомогти студент(к)ам набути практичних навичок польових і аналітичних досліджень птахів, а також заохотити молодих природничників обрати орнітологію як напрям своєї майбутньої наукової діяльності, можливу професію і покликання.

 «Подільські» школи нового формату

Перша орнітологічна школа-семінар нового формату відбулася навесні 2006 року. Основним організатором став Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, а місцем проведення обрали Поділля і Мале Полісся в межах території Хмельницької та Тернопільської областей. Це забезпечило зручну логістику для учасників з усіх куточків України та наблизило школу до основних організаторів. Школа мала експериментальний характер і зібрала 19 студентів/ок університету, що був організатором. 

Вже наступного року, у 2007-му, поблизу села Дерев’яни Кам’янець-Подільського району, відбулася «IX Всеукраїнська орнітологічна школа-семінар», у якій взяли участь 23 студент(к)и з різних регіонів України. 

Щоб залучити учасників, організатори розсилали інформаційні листи з оголошенням про школу до провідних природничих факультетів університетів по всій країні. 

Умовами участі були:

• навчання на природничій спеціальності (1-5 курс);
• зацікавлення або спеціалізація в галузі орнітології;
• підготовка наукової доповіді для представлення на студентській орнітологічній конференції, що проходила у межах школи.

Школи нового типу отримали назву «подільські» й для історичної тяглості продовжили порядкову нумерацію «шацьких» орнітошкіл.

Від моменту відновлення орнітошкіл у 2006 році й до 2025 року відбулося 15 шкіл, у яких взяли участь понад 400 студентів/ок із 15 університетів і 11 областей України. 

Серед закладів, представники яких брали участь у школах:

• Глухівський педагогічний університет ім. О. Довженка
• Дніпровський національний університет ім. О. Гончара
• Житомирський національний агроекологічний університет
• Кам’янець-Подільський національний університет ім. І. Огієнка
• Київський національний університет ім. Т. Г. Шевченка
• Львівський національний університет ім. І. Франка
• Національний університет біоресурсів і природокористування України
• Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова
• Уманський державний педагогічний університет ім. П. Тичини
• Харківський національний університет ім. В. Каразіна
• Харківський національний педагогічний університет ім. Г. Сковороди
• Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького
• Хмельницький національний університет
• Тернопільський національний педагогічний університет ім. В. Гнатюка
• Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського

‍На сьогодні 14 учасників захистили кандидатські дисертації. Ще  15 — працюють у сфері орнітології та охорони природи.

Очікування викладачів/ок та учасників/ць

Для викладачів — головним є створення максимально насиченої програми, що поєднує теоретичні знання з практичними навичками польових досліджень. 

Для студентів — отримати нові знання, побачити птахів, зрозуміти як виглядає «поле» орнітолога, налагодити горизонтальні зв’язки з однолітками та однодумцями, а також познайомитися з відомими в Україні орнітологами.

‍Багато з тих, хто сьогодні викладає або очолює кафедри й факультети, самі колись були учасниками орнітошкіл. 

Зокрема, Наталія Дзюбенко, одна з постійних організаторок і викладачка «подільських» орнітошкіл, свого часу як студентка брала участь у «шацьких» орнітологічних школах. Інший приклад — Лєра Чупракова, студентка Харківського національного університету імені В. Каразіна, яка відвідувала орнітошколи у 2019 та 2023 роках, а вже у 2025 році приїхала як викладачка, проводячи майстер-клас із дослідження акустики птахів. 

Ця спадкоємність створює спільноту, у якій студентські знайомства поступово переростають у довготривалі професійні та дружні стосунки. 

Програма та час проведення шкіл 

‍Орнітологічні школи проводяться раз на рік: навесні (кінець квітня – початок травня) або восени (перша половина жовтня). Обидва періоди обрані невипадково: саме тоді відбуваються найпомітніші події в річному циклі життя птахів — початок гніздування або пік осінньої міграції.

Зазвичай орнітологічна школа триває чотири–п’ять днів основної навчальної програми, а також два додаткові дні для заїзду та від’їзду. У день прибуття традиційно відбувається знайомство учасників і викладачів, представлення програми та представлення ВНЗ з яких приїхали студенти та наукових інституцій представниками яких є викладачі. Завершується орнітошкола екскурсією до природних або культурних пам’яток регіону, що дозволяє учасникам краще пізнати місцевість, де проходить школа.

Програма кожної школи формується відповідно до сезону, однак має незмінну складову — Всеукраїнську студентську науково-практичну конференцію «Орнітологічні дослідження в Україні», під час якої студенти представляють доповіді за результатами власних досліджень.

Теоретична та практична частини

Основна програма школи складається з польових занять, лекцій, практикумів і майстер-класів. Польові екскурсії обов’язкова частина щоденного розкладу. У гніздовий період студент(к)и вчаться визначати птахів «до виду» за зовнішніми ознаками та голосами, проводити обліки, прокладати маршрути спостережень, описувати гнізда та вести Банк гнізд. Восени під час міграційного сезону учасники спостерігають за перельотами, навчаються рахувати птахів у великих зграях, визначати висоту та напрямок польоту. Майстер-класи охоплюють широкий спектр практичних тем, серед яких: визначення міграційних коридорів і спостереження за перельотами птахів; встановлення ловчих сітей, відлов і кільцювання; дослідження гніздової біології та трофіки птахів; виготовлення музейних зразків — тушок, опудал, зоологічних колекцій; визначення птахів у польових умовах, користування визначниками та ключами; ознайомлення з національним і міжнародним природоохоронним законодавством, статусами видів і територій; техніка безпеки та етика польових досліджень; застосування дронів для картування колоніальних птахів і проведення обліків. Кожна школа має свої особливості, тематика окремих занять змінюється залежно від складу викладачів і сезону.

Викладачі та експерти

Викладацький склад орнітошкіл змінюється незначно від року до року, проте завжди включає визнаних фахівців-орнітологів та експертів із суміжних галузей біології: викладачів закладів вищої освіти; науковців установ НАН України; працівників природоохоронних територій. Більшість викладачів є членами Західноукраїнського орнітологічного товариства, а ядро команди традиційно складають представники таких установ: Державний природознавчий музей НАН України (м. Львів); Національний природний парк «Подільські Товтри»; Львівський національний університет імені Івана Франка, Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка; Азово-Чорноморська орнітологічна станція; Хмельницький національний університет; Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського.

До викладання залучені фахівці з різних наукових установ, університетів і природоохоронних територій України.

Доктори біологічних наук: Андрій Бокотей (Львів), Анжела Чаплигіна (Харків), Юрій Андрющенко (Мелітополь).

Кандидати біологічних наук: Наталія Дзюбенко (Львів), Микола Матвєєв (Кам’янець-Подільський), Мар’ян Тарасенко (Кам’янець-Подільський), Олександр Матвійчук (Вінниця), Ігор Кушнарьов (Харків), Раїса Чернічко (Мелітополь), Юрій Струс (Львів), Вадим Яненко (Київ), Наталія Атамась (Київ).

Інші викладачі та практики:  Сергій Ільїнський (Хмельницький), Михайло Дребет (Кам’янець-Подільський).

Якщо говорити про результати: з чим приїжджаєте після шкіл?

Зазвичай, із переконанням «ніколи більше» :), але вже за тиждень після повернення починаємо обговорювати наступну орнітошколу. Якщо серйозно, то викладачі повертаються втомлені, але задоволені, адже працювали з мотивованими студент(к)ами, які зі свого боку повертаються з новими знаннями, ідеями та контактами. Програма орнітошкіл не дублює університетські курси, а дає можливість отримати практичний досвід, який важко здобути в аудиторії. 

— ділиться Андрій Бокотей

Цьогоріч відбулася 22 орнітошкола. Команда ділиться як вдалося втримати тяглість.

За два десятиліття, відколи відновлено проведення орнітологічних шкіл, їх не відбулося лише п’ять разів. І лише двічі рішення про скасування було прийняте організаторами свідомо, через об’єктивну неможливість забезпечити проведення шкіл. Інші перерви були спричинені зовнішніми обставинами: карантинними обмеженнями та початком повномасштабного вторгнення росії в Україну. Найбільша заслуга у збереженні тяглості належить команді Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка під керівництвом Миколи Матвєєва та Мар’яна Тарасенка, та команді ДПМ НАН України під керівництвом Андрія Бокотея — які протягом багатьох років брали на себе основний організаційний обовʼязок і не дозволили цій традиції перерватися навіть у найскладніші часи.

‍Орнітошкола 2025 року суттєво відрізнялася від попередніх. Усі попередні — фінансувалися виключно за рахунок самих учасників. Організатори власним коштом закуповували продукти, розподіляли витрати, а студенти й викладачі під час реєстрації сплачували внески на харчування та покривали дорогу до місця проведення. Такий підхід мав перевагу, формував відповідальність учасників, але водночас обмежував доступ до школи для студентів із меншими фінансовими можливостями. 

У 2025 році, завдяки партнерству з Фундацією ЗМІN та отриманій фінансовій підтримці, ситуація змінилася. Крім того, колеги з Харкова надали кошти для покриття дорожніх витрат учасників.

Уперше студенти мали можливість взяти участь безкоштовно. Тепер до школи долучитися ті, хто раніше не мали можливості взяти участь. Відчувалася висока концентрація зацікавленості й готовності працювати. Ми побачили, наскільки важливо забезпечити хоча б часткову підтримку для учасників і плануємо шукати таку можливість надалі.

‍Підсумовуючи, орнітологічні школи стали стабільним середовищем для практичного навчання і професійного зростання студентів природничих напрямів. Їхня цінність у можливості працювати в полі, навчатися безпосередньо від практиків і налагоджувати співпрацю між університетами, науковими та природоохоронними установами. Формат залишається простим і ефективним: навчання через спільну роботу, спостереження і досвід. Однією з найбільших своїх заслуг бачимо те, що в західному регіоні України до сьогодні є значна кількість молодих орнітологів або тих, хто цікавиться науковими орнітологічними дослідженнями.